СЕМАНТИКО-ГРАМАТИЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА ФРАЗЕМ У РОМАНІ МАРИНИ ГРИМИЧ «ВАРФОЛОМІЄВА НІЧ»

УДК 811.161.2’373.7

О.Д. Пискач

СЕМАНТИКО-ГРАМАТИЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА ФРАЗЕМ У РОМАНІ МАРИНИ ГРИМИЧ «ВАРФОЛОМІЄВА НІЧ»

Досліджено лексико-граматичні типи (дієслівні, адвербіальні, іменні та ін.) і семантику фразем у романі Марини Гримич «Варфоломієва ніч».

Ключові слова: постмодернізм, фразема, контекст, семантика.

Исследованы лексико-грамматические типы (глагольные, адвер­биаль­­ные, именные и др.) и семантика фразем в романе Марины Гримич «Вар­фоломеева ночь».

Ключевые слова: постмодернизм, фразема, контекст, семантика.

Lexico-grammatical types (verbs, adverbial, nominal etc.) and semantics of phrasemas (phraseological unit) in the novel «Varfolomiyeva night» by Maryna Hrymych were investigated in this article.

Keywords: post modernism, phraseological unit (phrasemas), context, semantics.

Вивченнясучаснихмовнихпроцесівнеможливебезураху­ванняпостмодерністськогохудожньогоконтексту, якийвідобра­жаєособливостінаціональномовноїкартинисвітукінцяХХпо­чаткуХХІст. ЛінгвістичнійпроблематиціпостмодерністськоїпрозитапоезіїприсвяченіпраціЛ. Ставицької, Г. Сюти, Н. Конд­ратенко, Т. Єщенко, Т. Берест, О. Переломової, Г. Лукаш, М. Бон­дар,І. Дегтярьовоїтаін. Однак цілісного, комплексного до­слі­джен­ня ідіостилю типової представниці сучасного пост­мо­дернізму Марини Гримич поки що немає.

Мета нашої розвідки – семантико-граматичний аналіз фра­зем у романі «Варфоломієва ніч», який, за словами самої автор­ки, належить до жанру трагіфарсу і є анатомією парламентських виборів з усіма її брудними технологіями [3]. Джерельна база дослідження – 160 фразем.

Функціонуванню фразеологічних одиниць у текстах при­свя­чені наукові праці М. Шанського Л. Авксентьєва, М. Алексеєнка, М. Алефіренка, В. Чабаненка, М. Бакіної, В. Білоноженко, В. Ва­ку­рова, С. Ганжі, І. Гнатюк, І. Дубинського, В. Ковальова, М. Ко­ло­мійця, Н. Нічик, Ю. Прадіда, А. Супрун, В. Ужченка, О. Федорова, Т. Цимбалюк та ін. Однак багатоплановість об’єкта дослідження фразем, а також багатожанровість сфери їх функціонування зу­мовлює можливість і необхідність подальшого вивчення цієї про­блеми.

Для виділення лексико-граматичних розрядів фразем спи­рає­мося на точку зору М. Алефіренка і враховуємо комплекс факторів: характер значення фраземи; ступінь десемантизації та ідіоматизації її компонентів; морфологічні властивості грама­тич­но стрижневого компонента; тип структурно-граматичної моделі вільного словосполучення-прототипу; граматичні значення служ­бових частин мови в структурі фраземи; ступінь граматичної ідіо­матизації фраземи (ступінь і характер деформації синтаксичних відношень і зв’язків); синтаксичні властивості фразем, зокрема специфіку їх синтаксичної дистрибуції й синтаксичних функцій у реченні [1, с. 69–70].

Як свідчать результати нашого дослідження, М. Гримич у ро­мані «Варфоломієва ніч» віддає перевагу дієслівним фраземам (близько 60 %), котрих у системі української мови найбільше. Ці одиниці позначають перш за все динамічні ознаки, джерелом яких є особа. Чимало з них виявляє емоційно-експресивне наван­таження, хоча й подається у словнику без відповідних ремарок.

Найбільшу кількість у романі становлять фраземи на позна­чення психічної діяльності (думки, пам’яті, емоційно-психоло­гіч­ного стану мовця, сприймання), які дозволяють відтворювати найтонші відтінки, зокрема яскравий колорит виборчих перегонів і риси характеру та поведінки їх учасників: Пашка відразу ж зме­тикував, що зараз Варфоломійовича можна брати голими ру­ка­ми: йому теж «кусать хоцецца» [3, с. 31]. Див. брати / взяти го­лі­руч кого, що. Долати кого-, що-небудь; здобувати щось без особ­ливих труднощів [8, с. 49]; Вибити Петра Івановича Сизо­нен­ка із сідла було дуже важко [3, с. 141]. Див. вибивати / виби­ти з сідла кого. 1. Позбавляти кого-небудь певного становища, упевненості в собі і т. ін. [8, с. 79]; Сталася деяка прикрість, яка збила з пантелику обох кандидатів [3, с. 140]. Див. збивати / зби­ти з пантелику кого. 2. Викликати замішання, бентежити ко­го-не­будь [8, с. 322]; Петро Іванович Сизоненко, депутат по­пе­ред­нього скликання, кілька разів наступив на мозоль місцевій владі… [3, с. 141]. Див. наступати / наступити на мозолю (на мозоля, на мозоль, на мозолі)кому і без додатка. Торкатися того, що кого-небудь найбільше вражає, хвилює, турбує [8, с. 536];Здається, він перегнув палицю. І, здається, це відчули всі. І Разін та­кож [3, с. 86]. Див. перегинати / перегнути палицю (палку). Упа­дати в надмірну крайність у вчинках, діях і т. ін. [8, с. 615]; – Вар­­фоломійовичу, не сип мені сіль на рану! [3, с. 133]. Див. сипати солі (сіль) на ранукому і без додатка. Викликати тяжкі спо­ми­ни, нагадуючи кому-небудь про те, що хвилює, завдавати ду­шев­ного болю [8, с. 806].

І, навпаки, фраземи здати позиціїтаскласти зброювжито для передачі поразки героїв під час виборчих перегонів: Вибо­рець, думаючи, що то Петро Іванович Сизоненко, дивувався: щось наш депутат здав свої позиції [3, с. 141–142]. Див. здавати / здати по­зиції. Поступатися перед ким-, чим-небудь у чомусь [8, с. 330]; Тож він склав зброю: – Роби що хочеш…[3, с. 31]. Див. складати / скласти зброю. 2. Відмовлятися від будь-яких дій, припиняти бо­ротьбу, визнаючи себе переможеним, або відступати перед труд­нощами [8, с. 818].

Значну кількість у романі складають фраземи зі значенням мислення і пізнання – слова із значенням високого рівня абстрак­ції, що характеризують загальний процес пізнання об’єкта, а не вказують на конкретне сприймання за допомогою органів чуття. Це фраземи, що характеризують процес із зовнішнього чи вну­трішнього боку, вказують на результативність тощо: Однак мати нюхом відчула, що той уже здався [3, с. 135]. Див. відчути (по­чу­ти) нюхом. Підсвідомо здогадатися чи дізнатися про що-не­будь [8, с. 127]; Навіть Ідея Іванівна ні про що не здогадалася. А вже вона мала нюх на такі речі [3, с. 109]. Див. мати нюх, жарт. Розбиратися, орієнтуватися в обставинах [8, с. 473]; Відо­мий співак розклав усе по поличках: Колосальний – день учо­раш­ній, та й приївся він виборцеві [3, с. 74]. Див. розкласти / розкла­да­ти по поличках. Розібрати все до дрібниць, встановлюючи певну систему, логічну послідовність [8, с. 751].

З метою передачі різноманітних відчуттів (страху, ду­шев­но­го болю, відчаю тощо) авторка використовує відповідні фраземи: Ви не повірите, дорогі друзі, Колясик навіть сльозу зронив, обні­маючи Пашку [3, с. 148]. Див. пускати / пустити сльозу (сльо­зи). 1. Плакати [8, с. 721]; Він несподівано замовк на півслові й став перелякано кліпати очима [3, с. 86]. Див. кліпати (блимати) очи­ма. 1. Почувати себе ніяково перед ким-небудь, відчувати со­ром, провину і т. ін. перед кимсь [8, с. 381]; Вони ще кусатимуть собі лікті через свою недалекоглядність… [3, с. 41]. Див. кусати [собі] лікті. Виявляти велику досаду, шкодуючи з якого-небудь приводу; жалкувати [8, с. 407]; – Чого ти нюні розпустив! Де той Пашка, якого я пізнав кілька місяців тому? [3, с. 133]. Див. роз­пускати / розпустити нюні (слини)зневажл. 2. Послаб­люю­чи контроль над собою, перестаючи стримуватися у виявленні своїх почуттів, настрою і т. ін. [8, с. 756]; Політики з ім’ям близько до серцяприймають біди і незгоди народу [3, с. 130]. Див. брати (приймати) / взяти [близько] до серця (до душі) що. 1. Болісно сприймати, переживати що-небудь [8, с. 56]; Варфоломійович, отримавши з десяток тривожних дзвінків з різних куточків райо­ну, рвав на собі волосся [3, с. 146]. Див. рвати, дерти, скубти і т. ін. на собі [на голові] волосся (патли, чуба). Впадати у великий від­чай, розпач, дуже переживати, побиватися [8, с. 732].

Для передачі стану задоволення, заспокоєння своїх героїв М. Гримич використовує фраземи взяти себе в руки «опанувати себе, заспокоїтися»: Павло Іванович знову трохи знітився, але взявсебе в руки[3, с. 20]. Див. брати / взяти себе в руки. 2. Ово­ло­ді­ва­ти своїми почуттями, заспокоюватися [8, с. 53–54]; ловити кайф«на­со­лоджуватися чим-небудь»: Не можна сказати, щоб він дуже стра­ждав від цього. Але й кайфу не ловив[3, с. 41]. Див. лови­ти / зловити (піймати) кайф від чого, мол. Отримувати / отримати за­доволення від чогось, насолоджуватися чимсь [7, с. 163].

Нечисленною в романі є група фразем зі значенням «розу­мо­ва діяльність людини». Найчастіше такі одиниці вживаються в мовленні героїв і виступають виразним емоційно-експресивним засобом: – Як ти? Навіщо? Ти що, з глузду з’їхав? [3, с. 84]. Див. з глузду (з розуму) з’їхати (зсунутися, спасти, сплисти і т. ін.). Збо­жеволіти, стати дурним [8, с. 336]; М. Разін… мав таки ке­бе­тув голові [3, с. 64]. Див. мати кебету, жарт. 1. рідко. Бути ро­зум­ним, здібним, кмітливим і т. ін. 2. перев. до чого (заст. к чому). Уміти доб­ре робити що-небудь, розумітися на чомусь [8, с. 471–472].

Фраземи з модально-вольовим значенням передають вну­тріш­­ній стан героїв, розкривають основні риси їхнього характеру: Тож близькі і далекі родичі ворогів народу зі шкури пнулися, аби змінити хоча б одну літеру в своєму прізвищі [3, с. 141]. Див. ліз­ти (вилазити, пнутися, рватися і т. ін.) із шкури (з шкіри, з мо­чі). 1. Докладати великих, надмірних зусиль для досягнення чого-не­будь [8, с. 436]; Тим більше, що він тримав у кулаку ба­гатьох інших голів акціонерних товариств, а з ними і ще кілька ти­сяч голосів [3, с. 71]. Див. держати (тримати) в кулакукого. Ста­ви­ти кого-небудь у повну залежність, позбавляти свободи дій;поне­во­лювати, закабаляти [8, с. 228];І було на що. Павло Іва­но­вич пус­тив у хід дві свої смертельні зброї [3, с. 85]. Див. пускати / пус­тити в хід. Застосовувати, використовувати що-небудь [8, с. 719];На таких зустрічах, як правило, бувають ті, які роблять погоду в районі і створюють громадську думку [3, с. 67]. Див. робити / зробити по­году. Вирішально впливати на що-небудь, бути визначальним [8, с. 740]; Цією фразою він розкрив свої карти прихильника М. Ра­зіна [3, с. 86]. Див. відкривати / відкрити (розкривати / роз­кри­ти) карти. Переставати приховувати свої таємниці, думки, плани, наміри; починати діяти відверто [8, с. 122].

Оскільки темою роману є передвиборча кампанія головного героя Павла Печеніга, то авторка просто не змогла обійтися без дієслівних фразем, що позначають динамічні ознаки, пов’язаніз по­ведінкою людини. Вони можуть відображати як позитивні, так і негативні вчинки, риси характеру: Бойова подруга завжди поруч – в усіх політичних баталіях і на п’янках після них, вона встром­ляє свого носа куди треба й куди не треба…[3, с. 44–45]. Див. встромляти (сунути, пхати) / встромити (втиснути, всу­ну­ти) свого) носа ([свій] ніс). Безцеремонно втручатися в що-не­будь, переважно в те, що не стосується когось [8, с. 156]; І тут, у цей момент, озвався дядя Боря, який досі в нашому романі все відсиджувався в тіньочку [3, с. 102]. Див. в тіні, з сл. бути, за­ли­ша­тися, триматися і т. ін. 1. Таким, що не привертає до себе уваги, непримітним, непоміченим [8, с. 885]; Тетяна Фрідріхівна почала вставляти палиці в колеса [3, с. 56]. Див. вставляти (встром­­ляти, ставити, совати) / вставити (встромити) палиці (па­лицю, палки, дрючки) в колеса (в колесо) кому. Переш­ко­джати, заважати кому-небудь у здійсненні чогось [8, с. 154]; За нього озвався Варфоломійович: – Нічого нам не треба від тебе, Колько. Згинь з очей моїх, бо… бо… не знаю що зроблю! [3, с. 148]. Див. згинути з очей (з ока). Піти геть, назавжди від кого-небудь [8, с. 322]; Варфоломійович крутивсяяк муха в окропі, проте хазяїн мовчки наминав свої ж закуски [3, с. 72]. Див. вертітися (крутитися) як (мов, ніби і т. ін.) муха в окропі. Бути постійно зайнятим, закло­потаним [8, с. 74]; Виявляється, вона «віддала своє серце» Павлу Івановичу, а він «поглумився над її коханням», «зра­див її із цією…» (не будемо повторювати поганих слів), і тепер вона (тобто Те­тяна Фрідріхівна) «ладна накласти на себе ру­ки» [3, с. 56]. Див. накладати / накласти (наложити) на себе руки. Кінчати життя самогубством, заподіювати собі смерть [8, с. 527]; Поперед батька – і прямісінько в пекло! [3, с. 18]. Див. лізти (за­бі­гати, спішити, поспішати, вискакувати, сунутися і т. ін.) по­пе­ред бать­ка в пекло, жарт. 1. Випереджати інших у чому-не­­будь; вихоплюватися наперед. 2. Не розібравшись у чомусь, діятинеобережно, зопалу, необачно, допускати помилки [8, с. 436]; –Си­­ди тут і не рипайся! – смикнула його за рукав дружина [3, с. 151]. Див. сидіти і не рипатися. 1. Нікуди не виходити, перебувати де-небудь безвідлучно [8, с. 801].

Як вважає Г. О. Пашковська, «семантика дієслів мовлення без­посередньо залежить від факторів, які зумовлюють процес мов­лення (мовна здатність людини, організація її інтелекту, опера­тивне мислення, вся база знань, що міститься в ментальному лек­си­коні, зокрема, мовні та позамовні знання, а також психіка, емоції, почуття мовця та багато інших)» [6, с. 19].

За нашими спостереженнями, М. Гримич використовує не­ба­гато фразем зі значенням говоріння, оскільки їх у романі ком­пенсує чимала кількість відповідних дієслівних лексем: – Пашка знову завів своєї…[3, с.133]. Див. заводити / завести своє (своєї). Починати раз у раз говорити про те саме [8, с. 301]; – Колько! Оті шарамижники з виборчого штабу Колосального запустили мульку про автокатастрофу [3, с. 149]. Пор. 3. крим., мол., несхвальн. травити (гнати) мульку, мол. Розповідати, розмов­ля­ти про щось своє, невідоме, нецікаве або непотрібне для оточую­чих [7, с. 224]; Ви, дорогі мої читачі, напевне стикалися з таким у вашому житті, що якусь поважну особу обливають брудом, тоб­­­­­то компроматом [3, с. 67]. Див. обкидати (обливати, поли­ва­ти і т. ін.) / обкидати (облити, полити і т. ін.) брудом (боло­том, гряз­­зю, грязюкою, багном і т. ін.). Несправедливо звину­ва­чу­ва­ти когось у чомусь; обмовляти, неславити, ганьбити кого-не­будь [8, с. 568]; – Не вірте йому! Не голосуйте за нього, людоньки доб­рі! Христом Богомпрошу!… [3, с. 67]. Див. Христом-Богом бла­га­ти (молити), заст. Настійно просити когось, домагаючись чого-небудь [8, с. 34].

Серед інших дієслівних фразем М. Гримич використовує ще й такі: Я його жду визираю, уже собі всі очі видивила, а він тут коньяки хлище! [3, с. 75]. Див. видивити (виглядіти) / рідко ви­див­­лю­вати [всі] очі. 1. перев. за ким. Чекати з нетерпінням кого-не­будь, перев. втративши надію на його прибуття, повернення і т. ін. [8, с. 86]; Її вважали дивакуватою. Може, тому, що вона заси­ді­ла­ся в дівках. А, може, тому, що носила косу [3, с. 46]. Див. си­віти (сидіти) / посивіти (засидітися) в дівках (дівкою, в пе­ре­старках і т. ін.). Довго не виходити заміж або зовсім не бути заміжньою; не перебувати в шлюбі [8, с. 800]; Ці люди зайдуть між своїми справами до виборчої дільниці і проголосують, як їм на душу ляже [3, с. 153]. Див. лягти / лягати на душу чию, кого і без додатка. 2. Бути до вподоби; сподобатися комусь [8, с. 455–456];Не знаю, хто має більше рації в нашій ситуації [3, с. 30]; Однак досвідчена Ідея Іванівна усе таки частково мала рацію [3, с. 125].Див. мати рацію. 1. Бути правим; правильно, слушно думати, го­во­рити, діяти [8, с. 474]; Тетяна Віталіївна Фрідріхівна навіть уявити собі не могла, що в таку ніч можна скочити у гречку [3, с. 109].Див. скакати (вскакувати) / скочити (вскочити), стрибати в греч­ку. Зраджувати дружині (чоловікові); мати нешлюбні зв’язки [8, с. 813];Він – чорнявий, кучерявий, зі смолянисто чорними вусами, стрі­ляє очима в зал і запалює слабонервову частину публіки [3, с. 59]. Див. стріляти (стригти) / стрельнути (стригнути) очима (оком, рідко поглядом) на кого, в кого і без додатка. 2. перев. недок. Ко­кет­ливо, грайливо позирати на кого-небудь [8, с. 868].

Як свідчить наше дослідження, багато дієслівних фразем ство­рює синонімічні ряди та антонімічні пари. Функціонування фра­зеологічних синонімів вилізти зі шкури / зі шкури пнутися, топити в лайні / обливати брудом, мати нюх / відчути нюхомта ін.зумо­влюєть­ся потребою автора відтворити найтонші семантичні, емо­ційно-експресивні відтінки зображуваного. Антоніми на зразок ню­нірозпустити – взяти себе в руки; мовчати як риба – молоти бе­ліберду; піти в атаку – здати позиції та ін. відтворюють конт­раст­ні зміни настроїв головних героїв під час виборчих перегонів.

Адвербіальні (прислівникові) фраземи, що вживаються в ро­мані «Варфоломієва ніч» М. Гримич, вказують на:

1) спосіб чи інтенсивність виконання дії: – Все буде зроб­ле­но в ажурі! – запевнила Маруся Калитка… [3, с. 128]; – Только не волнуйтесь, дорогая И. И. Все буде в ажурі! Однак до ажуру не дійшло [3, с. 134]. Див. в [повному] ажурі. Так, як і повинно бу­ти; гаразд, як слід [8, с. 13]; Ви, любі мої друзі, вже скривилися, відчувши себе в шкурі нашого героя [3, с. 18]. Див. у шкурічиїй, кого. У такому становищі, як хто-небудь [8, с. 965];Уявивши, що і тепер йому доведеться з піною на губах доводити свою неза­мінність у наступному парламенті, йому стало так погано, як колись давно [3, с. 42]. Див. з піною в роті (біля рота, на губах). Гаряче, з великим запалом [8, с. 641]; – Варфоломійовичу, я ж із чистим серцем! – сказав Колясик… [3, с. 148]. Див. від чистого сер­ця; чистим серцем. Щиро, з добрим наміром [8, с. 800]; Тож у нього на пиці чорним по білому було написано: «Це я зробив! Правда ж, класно?» [3, с. 67]. Див. чорним по білому, з сл. на­пи­са­но, записано і т. ін. Цілком ясно, виразно, чітко, зрозуміло [8, с. 950];Молоді люди розповіли одне одному, як на духу, свій життєвий шлях [3, с. 47]. Див. як (мов, ніби і т. ін.) на духу. Щиро, відвер­то, ні з чим не криючись (говорити, розповідати про щось комусь і т. ін.) [8, с. 276]; – Тепер слово надається Миколі Миколайовичу Разіну, – як Пилип з конопель протарабанив він механічно [3, с. 86].Див. вискочити (вистрибнути) як Пилип з конопель. Недореч­но, недоладно або невчасно сказати що-небудь чи виступити з чимсь [8, с. 104]; Адже він його стільки разів ловив у власному саду і лу­пив його своїм солдатським ременем, як Сидорову козу [3, с. 152]. Див. як Сидорову козу, з сл. бити, лупити, лупцювати, драти, чихвостити і т. ін. Дуже сильно, нещадно [8, с. 385]; Любов, дорогі мої друзі, – це така штука, або, як каже народ, фігня, – що падає, як сніг на голову [3, с. 41]. Див. як (мов, ніби і т. ін.) сніг (дощ) на голову [з ясного неба], з сл. звалюватися, з’яв­ля­ти­ся і т. ін. Зовсім несподівано, раптово [8, с. 837]; Чоловіки ста­ли, як укопані [3, с. 111]. Див. як (мов, ніби і т. ін.) укопаний, з сл. стояти, ставати. Нерухомо, непорушно, застигши на місці [8, с. 913];Варфоломійович, мов побитий пес з піджатим хвос­том, опинився на вулиці [3, с. 122]. Див. як (мов, ніби і т. ін.) по­би­тий (побита) собака (пес). Усвідомлюючи свою провину; винувато [8, с. 838]; Добре, що дядечко Ґіві вже спав сном пра­ведника, уткнувшись у пухкенькі волохаті ручки [3, с. 106]. Див. сном праведника (праведників, праведних і т. ін.), з сл. спати. Спокійно, міцно, безтурботно [8, с. 838];

2) причину чи мету дії: Питання і справді цікаве, дорогі мої читачі: з якого дива звичайні люди стають політиками? [3, с. 101]. Див. з якого дива. Чому, на якій підставі, з якої нагоди (при­чини)? [8, с. 234]; – Ви чули, людоньки добрі, – Печеніг! З такою хвамілією ще й у депутати лізе! На сміх курям! [3, с. 36]. Див. ку­рям (курці, людям) на сміх. Щоб викликати глузування [8, с. 835]; І чого йому раптом ні з того ні з сього забаглося стати де­пу­та­том? [3, с. 143]. Див. ні з того ні з сього (цього). Без будь-якої при­чини, без жодного приводу або несподівано, раптово, зне­наць­ка [8, с. 888];

3) місце або час дії: І куди не кинь – усюди ви зустрінете ще й не такі дивацтва [3, с. 13]. Див. куди не кинь / не скинь (не гля­неш, не окинеш і т. ін.) оком. Кругом, скрізь, усюди [8, с. 372];Час від часу дзвонив телефон: «А правда, що Павло Іванович за­ги­нув в автокатастрофі?» [3, с. 146]. Див. час від часу; від (із) часу до часу. Через певні інтервали, іноді, інколи [8, с. 944].

Іменні фраземи в досліджуваному романі М. Гримич скла­дають нечисленну групу. Серед них виділяємо:

1) іменникові: – Хоч одна жива душа поставилася до мене по людськи! [3, с. 134]. Див. жива душа, заст. 1. Людина [8, с. 281];Ця їхня дія – просто краплина в морі [3, с. 153]; Здається, на ньо­го можна було б і не звертати уваги – адже це крапля в морі[3, с. 104]. Див. крапля (капля, краплина / т. ін.) в морі (в річці /т. ін.). Мізерна, незначна частина чогось великого, цілого [8, с. 394];мертві душі «люди, які тільки формально числяться у списках виборців, але не беруть участі у виборах»: Останнє є дуже важ­ли­вим: найвіртуозніше виходить у партії влади на виборах ефект«мертвих душ». У цьому полягав головний козир і М. Разіна [3, с. 60]. Пор. мертві душі. Уживається на означення людей, які не мають високих життєвих ідеалів і не приносять суспільству ніякої ко­рис­ті [8, с. 284]; Над «першою ластівкою» покепкують: ніхто не сприйме її всерйоз [3, с. 145]. Див. перша ластівка. Початковий етап у появі кого-, чого-небудь [8, с. 417]; Ця листівка наро­ди­лася на світ божий наступного дня, а точніше, наступної ночі [3, с. 53]. Див. білий (заст. божий) світ, нар-поет. 3. Життя [8, с. 782];Содом і Гоморра «морально ница людина»: Це – зрад­ник влас­ного народу. Це – клоун. Це упир. Це збоченець. Це Со­дом і Го­мор­ра. Це… [3, с. 86]. Пор. Содом і Гоморра. 2. Край­ня амораль­ність, розпуста, що панує де-небудь [8, с. 842].

2) прикметникові (ад’єктивні) фраземи: Уявіть собі, мої безцінні читачі, набитий битком зал [3, с. 61]. Див. битком на­битий ким і без додатка. Переповнений [8, с. 518]; Час від часу дзе­ленчав телефон, Варфоломійович підскакував до нього мов ошпа­рений і нервово обговорював різні новини [3, с. 96]. Див. як (мов, ніби і т. ін.) ошпарений (обпарений, опарений) [окро­пом]. 1. Дуже збуджений, знервований, розгніваний [8, с. 601]; Я ось стою перед вами – молодий і зелений – і думаю: ну хто я та­кий? [3, с. 29]. Див. молодий та зелений, жарт. Який не на­був життєвого досвіду; недосвідчений, юний і т. ін. [8, с. 502].

Визначальними ознаками вигукових (інтер’єктивних) фра­зем, як уважають мовознавці, є «комунікативний характер (здат­ність передавати цілісне повідомлення, а не позначати окремі поняття); модельованість за зразками речень; емоційно-експре­сивне забарвлення, яке визначає обмеженість їх вико­ристання в різних стилях літературної мови і різних за колоритом проявах народного мовлення» [5, с. 13]. У романі «Варфоломієва ніч» такіфраземи використовуються переважно для передачі експресії мов­лення: Тільки дяді Борі не сподобалося. Ну й біс з ним. Він усе одно не голосуватиме [3, с. 66]. Див. біс (чорт, дідько) із ним. Уживається для вираження примирення з чим-небудь, байдужості до когось, чогось[8, с. 31]; Не подумайте, боронь Боже, що вій був нещирим [3, с. 30]. Див. борони (боронь, сохрани, сохрань) Боже, перев. з інфін. Уживається для вираження застереження від чого-небудь лихого, неприпустимого, небажаного [8, с. 46]; Сла­ваБогу, що хоч учора випадково надибав на Цвєтаєву [3, с. 14]. Див. Слава Богові (Богу, Господові). 1. Добре, гаразд [8, с. 824]; А щоб тебе трясця зі світу звела! [3, с. 75]. Див. щоб трясця взя­лакого, лайл. Уживається при висловленні недоброго поба­жан­ня кому-небудь, прокльону, для вираження злості, досади то­що [8, с. 902].

У романі «Варфоломієва ніч» зовсім небагато фразем, що за структурою збігаються з предикативною одиницею: Він з усієї си­ли тиснув на газ і крутив кермом так, що у молодих людей го­лова йшла обертом [3, с. 77]. Див. голова [іде (ходить і т. ін.)] / [пішла (заходила і т. ін.)] обертом (кругом, ходором і т. ін.) у ко­го, кому, чия і без додатка. 1. Кого-небудь охоплює такий стан,при якому все ніби хитається, перебуває в коловому русі [8, с. 181–182];Не зробиш шоу – гріш тобі ціна [3, с. 40]. Див. гріш (копійка) ці­на [в базарний день]кому, чому. Хто-небудь або що-небудь чимсь не задовольняє певних вимог; нічого не вартий, нікуди не го­дить­ся [8, с. 941]; Ви розумієте, дорогі мої читачі, що запахло па­леним [3, с. 90]. Див. пахне / запахло смаленим [вовком] (сма­женим, гірчицею, тютюном). Загрожує кому-небудь або пе­ред­бачається небезпека, загибель, неприємність, сварка чи бійка [8, с. 610]; Лід рушив! – подумав Павло Іванович, а вголос сказав: – На нашому боці удача і симпатія виборців [3, с. 72]. Див. лід рушив. З’яви­лися перші наслідки, досягнення у якійсь справі; подолано якусь перешкоду [8, с. 434].

Деякі фраземи виявляють емоційно-експресивне наванта­жен­ня, зокрема жартівливе (мати нюх, мати кебету, поперед батька в пекло, молодий та зелений), зневажливе (розпустити нюні), лайливе (щоб трясця зі світу звела) та вульгарне (котові під хвіст). Крім того, авторка використовує і жаргонні фраземи ло­вити кайф, молоти беліберду, запустити мульку, які увираз­нюють емоційну оцінку зображуваного.

У мові роману переважають загальномовні фраземи з не­знач­ними вкрапленнями трансформованих одиниць із заміною та зрід­ка доповненням компонентів: скидати з шахової дошки(літ. ски­да­ти з рахівниці), в’їстися в пам’ять (літ. в’їстися в мозок), зійти з дистанції (літ. зійти зі сцени (арени), крутити хвости коровам(літ. волам (бикам) хвости крутити), не повести й бровою (літ.і ву­хом не повести), птаха нижчого (літ. низького) польоту, ко­то­ві під хвіст (літ. собаці (псові, псу, кобилі) під хвіст), аж сльо­за прошибла (літ. пройме), мов побитий пес з піджатим хвостом (літ. мов побитий пес), мов темна ніч (літ. мов ніч) тощо. Фра­зе­ми мертві душі та Содом і Гоморра в досліджуваному контексті мають відмінне значення від їхніх загальномовних відповідників. Крім того, М. Гримич майстерно трансформувала відому фразему варфоломіївська ніч «жорстока розправа, масове знищення лю­дей, кровопролиття», обігравши в назві роману ім’я по батькові одного з головних героїв (Фрідріха Варфоломійовича), який помер, не витримавши шалених виборчих перегонів.

Отже, виразною особливістю роману «Варфоломієва ніч» є активне використання авторкою різних лексико-граматичних ти­пів фразем, що свідчить про її тонке мовне чуття, глибоке знан­ня фраземіки української мови і відповідальне ставлення до від­бору словесних засобів для реалізації творчого задуму.

Ідіостиль М. Гримич потребує подальших наукових дослі­джень, що дасть можливість побачити самобутність цієї непе­ре­січної письменниці в представленій нею вербально-естетичній картині світу, оцінити її внесок у систему художніх засобів, визначити загальні закономірності й провідні тенденції розвитку української мови на сучасному етапі.

БІБЛІОГРАФІЧНІ ПОСИЛАННЯ

  1. Алефіренко М. Ф. Теоретичні питання фразеології / М. Ф. Але­фіренко. – Х.: Вища школа, 1987. – 134 с.

  2. Бондар М. В. Активні лексико-семантичні процеси в мові ху­дожньої прози кінця ХХ – початку ХХІ століть: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. філол. наук / М. В. Бондар. – К., 2004. – 19 с.

  3. Гримич М. Варфоломієва ніч: роман / М. Гримич. – Львів: Каль­варія, 2002. – 160 с.

  4. Дегтярьова І. О. Стилістичний потенціал української пост­мо­дерністської прози: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. філол. наук / І. О. Дегтярьова. – К., 2009. – 24 с.

  5. Кузь Г. Т. Вигукові фразеологізми української мови: етно­лінг­вістичний та функціональний аспекти: автореф. дис. на здо­буття наук. ступеня канд. філол. наук / Г. Т. Кузь. – Івано-Фран­ківськ, 2000. – 19 с.

  6. Пашковська Г. О. Походження й семантичний розвиток ук­раїн­ських дієслів та фразеологізмів на позначення процесів мовлення: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. філол. наук / Г. О. Пашковська. – К., 2008. – 24 с.

  7. Ставицька Л. Український жаргон: словник / Л. Ставицька. – К.: Критика, 2005. – 496 c.

  8. Фразеологічний словник української мови: в 2 кн. / [уклад.: В. М. Білоноженко та ін.]. – [2-е вид.]. – К.: Наук. думка, 1999. 984 с.

Надійшла до редколегії 07.02.2013