НЕОЛОГІЧНІ НАЗВИ ОСІБ, МОТИВОВАНІ ОНІМАМИ

УДК 811.161.2’373.611

Н. В. Левун

 

НЕОЛОГІЧНІ НАЗВИ ОСІБ, МОТИВОВАНІ ОНІМАМИ

 

Розглянуто семантику та функційні особливості неологічних відонімних лексем; визначено словопороджувальну активність окремих груп онімів.

Ключові слова: неологічна лексика, відонімні деривати, назви осіб, персоніми, ергоніми, оніми.

 

Рассмотрена семантика и функциональные особенности неологических отонимных лексем; определена словопроизводительная активность отдельных групп онимов.

Ключевые слова: неологическая лексика, отонимные дериваты, названия лиц, персонимы, эргонимы, онимы.

 

The author of the article has analyzed semantic and functional features of proper name; has identified the derivate activity of different groups of proper names.

Keywords: neological vocabulary, derivatives from proper names, names of persons, personim, ergonim, onym.

 

Останні два з половиною десятиліття в історії української мови позначено появою численних лексичних інновацій у різних функційних стилях, переважно в публіцистичному. Дослідники динамічних процесів у сучасному українському лексиконі зазначають, що його склад поповнюють новотвори як з питомими, так і з іншомов­ними основами [2, c. 35–49]. Серед цих новотворів велику кількість становлять відонімні похідні. Лише в словнику А. Нелюби [5] зафіксовано більше шестисот відонімних дериватів, що є назвами осіб, явищ, предметів, ознак, процесів і дій.

Слова, утворені від власних назв, уже були предметом спеціальних розвідок Т. Стасюк [6], А. Вовка і М. Ковальчука [1]. Принагідно вони згадані у працях Є. Карпіловської, Н. Клименко і Л. Ҝислюк [2], Ж. Колоїз [3], О. Стишова [7], О. Тараненка [8]. Неологічні назви осіб, мотивовані онімами, ще належно не висвітлено в мовознавчих працях. До певної міри заповнити цю прогалину покликана наша стаття, мета якої проаналізувати склад відонімних назв осіб, базою для творення яких стають такі різновиди онімів, як ергоніми, антропоніми, топоніми та космоніми.

Відонімні назви осіб, так звані персоніми, утворюють в україн­ській лексиці мікрополе для означення реалій живої природи і проти­став­лені назвам тваринного та рослинного світу як особи/неособам [3, с. 124]. Неологічні номінації осіб дуже різноманітні і їх важко вкласти в межі ідеальної класифікаційної схеми.

Численну підгрупу відонімних похідних формують персоніми із загальним значенням ‘особа як носій непроцесуальної ознаки’. Базою їх творення стають ергоніми – індивідуальні найменування організацій, виробничих та суспільних об’єднань. Ця група власних назв охоплює величезну кількість найменувань – від партій, товариств, заводів, вишів до кіно­театрів, кооперативів, магазинів, фірм тощо.

Деривати, утворені від ергонімів, іменують осіб через їх від­ношення до:

а) політичних партій, організацій, рухів, блоків, об’єднань: б’ютівець – учасник чи прихильник Б’ЮТу (Блоку Юлії Тимошенко); б’ютівка, б’ютівкиня – учасниця чи прихильниця Б’ЮТу; верховно­радець – депутат Верховної Ради; вічанин – особа, яка належить до партії «Віче»; впередукраїнець – член або представник парламент­ського блоку «Вперед, Україно»; гетівець – особа, належна до ор­ганізації «Геть усіх»: Сьогодні люди в камуфляжах розігнали наметове містечко гетівців (1+1: ТСН, 20.03.09); єдиноукраїнець – особа, яка має відношення до «Єдиної України»; єдиноцентрист – представник (прихильник) партії «Єдиний центр»; єдненець – особа, яка має відношення до партії «Єдність»; єдун – особа-прихильник (учасник) виборчого блоку «Єда» (За єдУ – За єдину Україну); єцівець – особа-учасник, прихильник партії ЄЦ (Єдиний центр); заєдаїст – прихильник (член) виборчого блоку і фракції у Верховній Раді «За єдУ»; заукраїнець – особа-представник партії «За Україну»; КОПи – учасники (члени) КОП (Команда озимого покоління – виборчий блок на виборах до Верховної Ради України 2002 року); кпуїсти – представники КПУ (Комуніс­тичної партії України); лікудівець – учасник партії (передвиборчого блоку) «Лікуд»; меджлісівець – особа, що належить до Меджлісу; напів-Б’ЮТівець – не зовсім Б’ЮТівець, частковий, половинчастий Б’ЮТівець; нашист – член виборчого блоку «Наша Україна», наприклад: Телеканал «Інтер» обзиває членів «Нашої Ук­раїни» нашистами. А членів Форуму національного порятунку, до речі, вони називають ефенсівцями. Згодьтеся, що звукописом ці два новотвори близькі до слів «фашист» та «есесівці» (ПіК, 33/01[1], с. 10); нашоукраїнець – член блоку «Наша Україна»; нашоукраїнка – жінка з блоку «Наша Україна»; нетаківець – особа, яка має відношення до виборчого блоку «Не так!»; нетактник – особа, яка має відношення до нетактного – належного, віднесеного до виборчого блоку «Не так!»; нунсівець – особа, яка має стосунок до НУ-НС (виборчий блок «Наша Україна» – «Народна самооборона»); опорист – особа, належна до організації «Опора», наприклад: Про його результати «опористи» повідомили так: «На запитання «Яку кандидатуру ви під­тримуєте?» – народні часто відповідали: «Це моя особиста справа» (УМ, 06/07, с. 5); пеерпіст – представник ПееРПе (Партія «Реформи і порядок»); порист – особа, яка належить до «Пори» (політична партія); ПРУсак – член Партії регіонів України; реґіонал – представник «Регіонів України» (у Верховній Раді – депутат фракції «Регіони Украї-ни»); регіональник – представник Партії регіонів; регіонер – представник Партії регіонів чи прихильник такої; рухман – особа, яка входить до Руху; свободівець – учасник «Свободи» (все­україн­ське об’єднання); соборянин – представник партії «Собор»; тризубівець – особа, належна до громадської організації «Тризуб»; уерпіст – учасник УРП – Української республіканської партії; форпостівець – особа, належна до «Форпосту» (громадська організа­ція); фронтовик – учасник «Фронту змін» (громадська організація, якою керує А. Яценюк); хамасівець – учасник палестинського руху «Хамас»;

б) літературних і мистецьких об’єднань: архігумівець – особа, яка належить до київського клубу художників-сатириків «Архігум»; апостроф’яниособи, належні до клубу «Апостроф»; бубабіст (Бу-Ба-Бу), плужанин («Плуг»); веселосічовик – учасник «Веселої Січі»; вівторківець – особа-учасник «Молодого вівторка»; ДАТівець – учасник музичного гурту «ДАТ»; іншолітературівець – представник творчого гурту «Інша література»; квінівець – учасник гурту «Квін»; КВНник – гравець КВН (кавеену); комувнизівець – особа, належна до гурту «Кому вниз»; контрабасівець – учасник гурту «Контрабас»; кварталець – учасник передачі і КВН-команди «95-й квартал»; міражівець – учасник музичного гурту «Міраж»; літакцентівець – особа, яка має стосунок до «ЛітАкценту»; обріївець – учасник «Обрію», наприклад: На початку 60-х років у місті Донецьку виникло літературне об’єднання «Обрій», керівником якого став російсько­мовний поет Йосип Курлат. Серед тодішніх «обріївців» був і Василь Стус (ЛУ, 1/08, с. 1); перехресник – особа, належна до «Пере­хрестя» (літстудія), наприклад: Літстудія «Перехрестя», що при НСПУ, ще досить молода. Вона практикує виїзні зустрічі «перехресників» з колективами інших відомих літера­турних студій та об’єднань… (ЛУ, 40/11, с. 15); по­ділець – актор (чи інший працівник) київського Театру на Подолі; танкіст – учасник музичного гурту «Танок на майдані Конго»; телекварталівець – учасник телевізійної програми «95-й квартал»; тіківець – особа, належна до ТіК (музичний гурт «Тве­резість і культура»); юркешівець – учасник музичного гурту «Юркеш»; фабрикант – учасник-випускник теле­проекту «Фабрика зірок»);

в) засобів масової інформації – газет, часописів, телеканалів: ленінськомолодівець – працівник молодіжної газети «Ленінська молодь»; свічкар – працівник, виробник газети «Свіча»; сільсько­вістянин – працівник газети «Сільські вісті»; смолоскипівець – особа, належна до часопису «Смолоскип»; чорноморець – співробітник газети «Чорноморська комуна»; атеенівець – особа, належна до АТН (Агенція теленовин – харківський телеканал); інтерівець – працівник телеканалу «Інтер»; новоканалівець – співробітник «Нового» каналу (на теле­баченні); плюсівець – особа, яка працює на каналі «1+1»; п’яти­канальникособа, що має відношення до 5-го каналу; ISTVшник – працівник телеканалу ISTV;

г) соціальних організацій: джинсар – ДЖИНС (оператор мобіль­ного зв’язку); гринпісівець – учасник чи прихильник міжнародної організації «Грінпіс»; форпостівець – особа, належна до «Форпосту» (громадська організація); FАТFівець – учасник FАТF (Міжнародна організація боротьби з відмиванням коштів); феменка – учасниця Femen (дівоча громадська організація-рух в Україні); сотівець – учасник (особа, держава) СОТ (Світова Організація Торгівлі); гогольфестівець – учасник Гогольфесту;

ґ) виробничих об’єднань, підприємств, установ, навчальних закладів: манівка – учасниця МАНу (Мала академія наук); дніпро­газівець – особа, яка має відношення до Дніпрогазу; засядьківець – працівник (шахтар) шахти імені О. Засядька; ліонець – працівник Ліоне-банку; оболонець – особа, яка працює на пивзаводі «Оболонь» чи має відношення до цього заводу; сарматівець – представник пивоварні «Сармат», наприклад: «Сарматівці», мабуть, не очікували зустріти опору з боку трудового колективу «Оболоні» (ПіК, 10/03, с. 25); печерець – суддя Печерського районного суду міста Києва; плесівець – особа, належна до установи «Плесо»; ТНКівець – особа, належна до ТНК (транснаціональна компанія); укрзалізничник – працівник «Укрзалізниці»; маупівець – особа, яка має відношення до МАУП (Міжрегіональна академія управління персоналом); могилянець – особа, яка має відношення до Києво-Могилянської академії; форумець – особа, яка має стосунок до Форуму (видавців); юкосівець – особа з ЮКОСу; голлівудець – особа, пов’язана з Голлівудом (актор);

д) військових підрозділів: альфівець – військовослужбовець підрозділу «Альфа», беркутівець працівник міліції зі спецпідрозділу «Беркут»; грифонівець – особа зі спецпідрозділу «Грифон»; екс-кобрівець – колишній працівник «Кобри» (спецпідрозділ у системі ДАІ);

е) спортивних команд, як українських, так і зарубіжних: агро­союзівецьучасник команди з мотоспорту «Агросоюз»; азов­машівець – спортсмен баскетбольної команди «Азовмаш»; будівелигравці баскетбольного клубу «Будівельник»; віллани – учасники англійської футбольної команди «Астон Вілла»; газовик – гравець футбольної команди «Шальке», титульним спонсором якої є «Газпром»; екс-челсієць – колишній гравець англійського футбольного клубу «Челсі»; карпатівець – гравець футбольного клубу «Карпати»; макларенець – учасник команди «Макларен» (автоперегони «Формула-1»); олкомівець – гравець Мелітопольської футбольної команди «Олком»; пульсарівець – гравець баскетбольної команди «Пульсар»; ситроенівець – учасник «Сітроен» (команда з авторалі); ТеВеДист – учасник ТеВеДе (львівська футзальна команда); унікортівець – спортсмен, який має відношення до Унікорту; ФОРМУЛА-іст – учасник змагань «Формула-1»;

є) почесних нагород: бабаїст – лауреат премії «Золотий Бабай»; нобелефіл – дослідник історії Нобелівської премії; нобелець, нобеліат, нобелівець, нобелівчанин, нобеляка – особа, нагороджена Нобелівською премією.

Окремі лексеми, відрізняючись своєю формальною структурою, співвідносні з тим самим денотатом. Вони є назвою тієї самої особи, здатні заміняти одна одну, постають як комунікативні екві­валенти й утво­рюють своєрідний номінативний ряд, наприклад: б’ютівка – б’ютівкиня (БЮТ), порівець – порист («Пора»), заєдунзаєдист – заєдаїст – заєдинщик («За єдину Україну»); пор.: Дмитро Табачник у декількох інтерв’ю не виключав можливості формування ліво-центристської більшості (тобто з числа комуністів та заєдаїстів) (ПіК, 13/02, с. 24); Реклама блоку «За єдУ» під час трансляції на УТ-1 Олімпійських ігор у Сот-Лейк-Сіті не оплачувалася з виборчого фонду блоку. Навіть неозброєним оком видно, що на своїй же кухні «заєдис­там» усе менше місця (ПіК, 9/02, с. 10); на відміну від заєдунів, Віктор Медведчук має ідеологічний імідж (УС, 16/02, с. 6);

регіонал – регіонер – регіональник – прусак (Партія регіонів), пор.: Нещодавно лави реґіоналів поповнилися ще одним жіночим тілом (ПіК, 9/03, с. 14); Так ось, керманич, ідучи на службове підви­щення (приглянувся «регіональникам»), покидав місто тріумфуючи – тут він зробив успішну кар’єру і завоював блискучу репутацію працівника новітньої системи самоврядування (ЛУ, 5/08, с. 2); Браво, «регіонери»! Це ваш стиль! (ЛУ, 36/06, с. 3); …так званих «регіоналів» у народі давно прозвали ПРУсаками. І не тільки через співзвучність абревіатури – ПРУ (Партія регіонів України), але й через те, що вони, наче таргани (ЛУ, 27/07, с. 4);

нобелець – нобеліат – нобелівець – нобелівчанин – нобеляканобельянт: Нарешті Вкраїна дочекалася свого нобельянта, нобеляку, нобельця чи як хочете називайте (О. Сенчик «Кайф»); Справді, і нобеліатів у них хоч греблю гати, і книгодрукування схрумало увесь наш книжковий ринок і не вдавилося, і пишуть вони більше (ПіК, 9/04, с. 36); А до того ж Промияк – гордість світового письменства і чи не найяскравіший від усіх лавреятів-нобелівчан, бо живе життям простацьким, без прикрас, брязкалець і феєрверків, хоч це невимовно важко (О. Сенчик «Кайф»).

Ці й схожі утворення виконують номінативну функцію в мові. Вони постають унаслідок потреби назвати учасників різноманітних партій, організацій, установ, закладів тощо. Крім того, ергоніми стають базою для творення оцінних назв, переважно із негатив­ними конотаціями: беркутята – зменшено-зневажливо про працівників міліції з підрозділу «Беркут», наприклад: …а не кидати беркутят на штурм Генпрокуратури (ICTV: «Свобода слова», 01.06.07); верховнозрадець – ідеться про народних депутатів: Верховнозрадці. Вже не соромлячись, на пиках носять цінники Тамтешні перепроданці та циніки (С. Коваль «Мініатюри»); білобратчик учасник секти «Біле братство», наприклад: До речі, перші «христовочки» білобрат­чиків із першою вказівкою на жовтневу дату апокаліпсису зарясніли по українських містах знов-таки чомусь у травні (ПіК, 21/03, с. 4); БезНАТОвецьособа, яка бажає жити (існувати) без НАТО, наприклад: Ото виграєте, шановні безНАТОвці, любителі «язичія» (УМ, 06/07, с. 10).

Номінативну роль виконують також номени, що називають прибічників або противників, послідовників кого-небудь, їхні погляди. Такі лексеми переважно утворюють від прізвищ та імен:

а) політичних діячів України: антикучмовець, відМОРОЗок, вітрен­­ківець, горинівець, граченя – послідовник, прибічник Л. Грача (одного з колишніх керівників Автономної Республіки Крим), гриньовець, грушев’ята – послідовники М. Грушевського, наприклад: Його самого радянська влада не посміла знищити відверто, як десятки чи й сотні його колег та учнів-«грушев’ят», а вчинила по-злодійськи, підло (ЛУ, 27/09, с. 6); заюліст, заюлістка, кінахівець кличківець, костен­ківець, кравчукіст, кучмак, кучмек, кучманіст, кучміст, кучмо­ноїд, кучмолиз, кучмономенклатурник, кушнарьовець, лазарен­ківець, литви­ніст, литвинівка, луценківець, масолівець, медведчуркіси – особа з рисами й ознаками Медведчука й Суркіса або особи, що їх підтри­мують, є їхніми прихильниками; мєшковець, морозівець, морозята, неокучміст, порошенківець, симоненківець, смирновець – особа, пов’я­­з­ана зі Смирновим (колишній міністр внутрішніх справ України); пинзениківець, наприклад: Вдало обрана тактична схема вже після першого туру дозволила морозівцям та симоненківцям вирватися у лідери. Їхні ж конкуренти-номенклатурники, чорноволівці, націона­лісти, реформатори й гриньовці безнадійно відстали, а горинівці, павличківці й команда Лариси Скорик навіть покинули вищу лігу (УМ, 01/95, с. 2); тарасюкофоб – особа, яка не любить Тарасюка (колишній міністр закордонних справ України), фельдманівець, наташист – прибічник Вітренко, юлефан, юрофан, ющенківець, ющенколюб, янучкіст;

б) політичних діячів Росії та зарубіжжя: жириновчик – послідов­ник, спадкоємець, прихильник В. Жириновського, наприклад: …доморощені жириновчики в нашому ж рідненькому парламенті (СіЧ, 31/95, с. 2); єльциніст, лукашист, лукашівець, лукашенкізатор, путініст, нінандреєвець, мікросталін – такий диктатор, як Сталін, але менший значенням, виявом, наприклад: Мене призначили у Полтав­ський педінститут, який очолював такий собі мікросталін, що мав навколо себе маленьких невільників і прутинку для підслухо­вування, – Михайло Семиволос (Є. Сверстюк, з інтерв’ю); меркозі – тандем Меркель (канцлер Німеччини) і Саркозі (прем’єр Франції), наприклад: То який проект удалося просунути Меркель і Саркозі?… Їх уже називають Меркозі (ТВІ: «Підсумки з Віталієм Гайдукевичем», 11.12.11); противсіхівець – прихильник Противсіха (кандидат на пост Президента України 2010 р.);

в) діячів культури, письменників, історичних постатей: андрухо­вичезнавець, андруховичеман, багряніст, бузиноїд, галаніст, геростра­тівець, кармалюкознавець, параджановець, околітенківець, лимоні­вець, павличківець, жаданівець, піджаданник – наслідувач, при­хиль­ник, послідов­ник Жадана, наприклад: … побачили в тобі своєрідного гуру, наслідують тебе, дехто вводить цікаві терміни – «жаданівці», або «піджаданники» (ЛУ, 44/11, с. 7); кобзарята – малі прихильники, послідовники, «нащадки» Кобзаря (Тараса Шевченка); толкініст – послідов­ник (наслідувач) Джона Толкієна; чепурніст – прихильник В. Чепур­ного, чингісханівець;

г) вищого духовенства: сабоданівець, філаретівець.

Оніми стають базою для творення оказіоналізмів на позначення нащадків: Андруховичівна (донька письменника Андруховича); чорноволята (сини Чорновола), гітлерович (спадкоємець Гітлера) або повторювачів відомих постатей – сальєрович, наприклад: Буває і так, що випадково який-небудь сальєрі сальєрович тимчасово збирає лаври замість Моцарта, якого нелегко розпізнати, особливо, коли йдеться про надто потужний талант – на межі із геніальністю (ЛУ, 25/08, с. 8).

Особливістю цих похідних є те, що суфікси імен по батькові   (-ович, -івн-а) приєднують не до імені, а до прізвища, наприклад: Правда, на відміну від «цесаревичів», «гітлеровичі» віддають перевагу Новому Світу. Один з них стверджує, що є сином Гітлера і Гели Раубаль (ПіК, 18/04, с. 32).

Окремий тип відпрізвищних утворень становить антропонім Вінгран, який є скороченим на морфемній межі офіційного прізвища Миколи Вінграновського: Яблука запахли на всю балку, Поповзла туману сивина. Дівка цілувала мене палко – Це я їй підкинув Вінграна (П. Ребро «Пригадались дні давно колишні»). Такі утворення, на думку А. Нелюби, є проявом мовної економії в словотвірній номіна­ції української мови [4, с. 196–197].

Складну семантичну структуру мають неолексеми воскресохристособа, яка вірить у воскресіння Христа, та смертохрист – особа, яка вірить у смерть Христа, наприклад: Якщо зі смертохристами було все зрозуміло – їх буде із воскресохристами знищено напередодні повної ісламізації України, то в постаті Христа, цього юдейського дервіша, ховалася якась небезпечна таємниця (Ю. Щербак «Час смерто­христів»).

Топоніми і космоніми, порівняно з ергонімами та антропонімами, стають базою для творення нових слів значно рідше. Від макро- і мікротопонімів утворюють неологічні назви жителів (катайконіми): кувейтянка – жителька Кувейту; монтекарли – жителі Монте-Карло; європка – жителька Європи; європані – жінка з Європи, передєлкінець – житель Передєлкіно; прикарпаточка – зменшено-пестливе до ‘жінка, яка живе в Прикарпатті’; торонтянин – житель чи уродженець Торонто; чорнобилянин – житель місцевості, території, яка зазнала наслідків Чорнобильської аварії; нібиєць, нібийка – жителі вигаданої держави Ніби; бугодністровець – представник Буго-Дністровської культури; штатівець – представник Штатів (Сполучених Штатів Америки), наприклад: Можливо, наступним етапом українсько-американського співробітництва може стати визнання штатівцями України державою з ринковою економікою (ПіК, 22/02, с. 21).

Топонім Україна слугує для творення багатьох похідних, пере­важно складної будови, які характеризують особу за її ставленням до нашої країни: україноохоронець – особа, яка охороняє Україну; українорозумака – особа, яка розуміє (знає) Україну; українотворець, наприклад: Тарасове Слово взяло на себе місію порятунку вже знищеної української держави. Пушкін, Міцкевич, Емінеску були просто націо­наль­ними поетами, а Тарас – україноохоронець і водночас україно­творець (ЛУ, 10/04, с. 1); позаукраїнець – особа, яка перебуває поза Україною, не є її жителем чи громадянином (як синонім до анти­українець).

Для називання фахівця з історії чи економіки певної місцевості утворено лексему донецьколог (знавець Донецька та регіону).

З мікротопонімом Майдан (майдан Незалежності в Києві) пов’я­зано новотвори майданниця – жінка-учасниця подій на майдані Незалежності (учасниця Помаранчевої революції); майданарбайтер – особа, змушена заробляти, мітингуючи на Майдані, чи приневолена до цього (пор.: остарбайтер); незрадьмайданник – особа чи організація, що дотри­мується гасла «Не зрадь Майдан!», наприклад: Вивести парадом і пошикувати під червоно-голубі знамена ще принаймні «борців за справедливість» та «незрадьмайданників» (Свобода, 9/07, с. 4).

Виразну оцінну конотацію (іронічну та зневажливу) мають відто­по­німні утворення європолюб і москволизальник, наприклад: Прем’єр Віктор Янукович «дозволив дихати» Міністерству закордон­них справ, рахунки якого ще з 1 січня були заблоковані Державним казначейством, яким відає відомий «європолюб» Микола Азаров (УМ, 03/07, с. 6); Нас ділять на східняків і західняків, на україномовних і двомовних, на само­стій­ників і москволизальників (ЛУ, 41/09, с. 3). Значення доброзич­ли­вого і співчутливого ставлення має відтопонімне похідне слово чорнобилята, яким названо дітей з Чорнобиля.

Особливу модель творення відтопонімних похідних становить субстантивований прикметник від назви міста Донецьк – донецький (переважно в множині донецькі), за зразком якого творять інші від­топонімні прикметники на позначення представників впливових суспільних угруповань за їхнім регіональним походженням, перебуван­ням, формуванням, наприклад: Багато аналітиків стверджували про посилення «донецьких», які активно освоюють територію будинку Кабінету Міністрів (ГУ, 50/02, с. 5); Донецькі йдуть? … незрозумілим є призначення на вакантну посаду п. Юшка, представника донецького політично-економічного клану. І пересічному громадянину глибоко байдуже – йдуть донецькі, харківські чи дніпропетровські (УС, 01/02, с. 3).

Від назв космічних об’єктів зафіксовано похідні позаземлянка – жінка, яка живе поза Землею, та голубопланетянин – житель фантастич­ної Голубої планети.

Отже, аналіз 256 відонімних назв осіб засвідчив найбільшу словопороджувальну активність ергонімів, від яких утворено 130 неолексем (51 % від загальної кількості персонімів-новотворів), менше задіяні у відонімному словотворенні антропонімні твірні основи (102 похідних, що становить 40 % від усіх аналізованих назв осіб), топоніми стають базою для творення неологічних слів у 24 ви­падках (9 %). Перс­пективи дослідження відонімних назв осіб вбачаємо в з’ясуванні словотвір-них моделей цих дериватів, що розкри­вають механізм їх творення. У більш віддаленій перспективі – здійснити лексико-се­мантичний та словотвірний аналіз інших відонімних похідних, зокрема назв ознак (прикметників і при­слівників) і назв дій (дієслів), та виявити експресив-но-стилістичні функції цих утворень.

БІБЛІОГРАФІЧНІ ПОСИЛАННЯ

  1. Вовк А. В. Відонімні утворення в мові сучасної газети / А. В. Вовк, М. С. Ковальчук // Український смисл : наук. зб. / за ред. І. С. По­пової. – Дніпропетровськ : Роял Принт, 2015. – С. 21–29.
  2. Клименко Н. Ф. Динамічні процеси в сучасному українському лек­си­коні : монографія / Н. Ф. Клименко, Є. А. Карпіловська, Л. П. Кис­люк. – К. : Видавничий дім Дмитра Бураго, 2008. – 336 с.
  3. Колоїз Ж. В. Українська оказіональна деривація : монографія / Ж. В. Колоїз. – К. : Акцент, 2007. – 311 с.
  4. Нелюба А. Явища економії в словотвірній номінації української мови / А. Нелюба. – Х. : Харківське історико-філологічне товариство, 2007. – 302 с.
  5. Словотворчість незалежної України. 1991–2011 : словник [уклад. А. Нелюба]. – Х. : Харківське історико-філологічне товариство, 2012. – 608 с.
  6. Стасюк Т. В. Типи відонімних утворень у мові сучасної публіцистики / Т. В. Стасюк // Ономастика і апелятиви. – Дніпро­петровськ : Пороги, 2005. – Вип. 24. – С. 128–134.
  7. Стишов О. А. Українська лексика кінця ХХ століття: на матеріалі мови засобів масової інформації. – [2-е вид., переробл.]. – К. : Пугач, 2005. – 388 с.
  8. Тараненко О. О. Актуалізовані моделі в системі словотворення сучасної української мови (кінець ХХ – початок ХХІ ст.) : монографія / О. О. Тараненко. – К. : Видавничий дім Дмитра Бураго, 2015. – 248 с.

 

СПИСОК СКОРОЧЕНЬ ДЖЕРЕЛ ФАКТИЧНОГО МАТЕРІАЛУ

ГУ              – «Голос України»

ЛУ             – «Літературна Україна»

ПіК   – «Політика і культура»

СіЧ   – «Слово і час»

ТСН – «Телевізійна служба новин» (Канал 1+1)

УМ   – «Україна молода»

УС             – «Українське слово»

 

Надійшла до редколегії 16.06.2016

 

[1] Тут і далі перша цифра позначає номер, друга – рік видання.

 
 
Редакційна колегія не завжди поділяє позицію авторів. За точність викладеного матеріалу відповідальність покладена на авторів.
Усі права застережені. Використання матеріалів – з дозволу редакційної ради

© Дніпропетровський національний університет імені Олеся Гончара, 2012-2015