МЕТАФОРИЧНА МОДЕЛЬ ОСВІТА – ВІЙНА В СУЧАСНІЙ ТЕРМІНОСИСТЕМІ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ (на матеріалі медіа-текстів)

УДК 811.161.2’373:[070+004.7]:37

 І. М. Серебрянська

 

МЕТАФОРИЧНА МОДЕЛЬ ОСВІТАВІЙНА

В СУЧАСНІЙ ТЕРМІНОСИСТЕМІ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ (на матеріалі медіа-текстів)

 

У статті йдеться про вживання в українських медіа лексики на позначення понять вищої освіти в контексті репрезентації воєнного конфлікту в країні. Визначено асоціативні пари, що лежать в основі метафоричних номінацій із семантичною одиницею «війна», проаналізовано їхні  структурні  особливості. Сконцентровано увагу на метафоричності, оказіоналізмі та соціальній оцінці як найважливіших ознаках освітньої терміносистеми української мови, представленої в медіа-текстах.

Ключові слова: освіта, війна, терміносистема, лексика вищої освіти, медіа-тексти.

 

Статья посвящена вопросу употребления в украинских медиа лексики, обозначающей понятия высшего образования в контексте репрезентации военного конфликта в стране. Определены ассоциативные пары, лежащие в основе метафорических номинаций с семантической единицей «война», проанализированы их структурные особенности. Сосредоточено внимание на метафоричности, окказионализме и социальной оценке как важнейших признаках образовательной терминосистемы украинского языка, представленной в медиа-текстах.

Ключевые слова: образование, война, терминосистема, лексика высшего образо­вания, медиа-тексты.

 

The article deals with the vocabulary on the concepts of higher education in the Ukrainian media in the context of military conflict in the country. It has determined the associations, underlying metaphorical nominations with semantic unit «war» and their structural peculiarities. Attention is focused on the following important features of the Ukrainian educational terminology presented in media texts: metaphor, occasionalism and social estimation.

Keywords: education, war, terminology, vocabulary of higher education, media texts.

 

Українське суспільство переживає непрості процеси, що пов’язано з євроінтеграцією і потребує проведення відповідних реформ у різних сферах – економіці, політиці, освіті та ін. Це значно ускладнено умовами воєнного конфлікту, який уносить корективи в наше життя, породжуючи нові поняття та їх назви. Навіть освітній простір країни, покликаний збагачувати громадян новими знаннями, готувати їх до життя, в умовах сьогодення набуває додаткових характеристик. Це особливо помітно в текстах сучасних медіа, як традиційних (засоби масової інформації), так і новітніх (онлайн-медіа), що й зумовлює актуальність нашого дослідження.

Автори текстів освітньої тематики, представлених у різних видах українських медіа, – пресі, освітніх спільнотах соціальних мереж Facebook, VKontaкte та ін. («Інноваційний університет та лідерство», «Реформа освіти», «Вища школа і наука: розпад чи розквіт», «Нові стандарти вищої освіти» тощо), блогах та освітніх порталах («Педагогічна преса», «Вища освіта» та ін.) у своїй мові послуговуються не лише термінологічною лексикою, зафіксованою у відповідних словниках, нормативних документах та науковій літературі. Як довів аналіз, більш поширеною в мові сучасних медіа постає загальновживана, тематично забарвлена лексика (семантично похідні терміни на по­значення освітніх понять), утворена за різноманітними метафоричним моделями. Серед них виокремлюємо модель ‘освіта – війна’, по­значену етнокультурною специфікою доби.

Функціонування військової (мілітарної) метафори вивчають переважно зарубіжні дослідники, розглядаючи такі її аспекти: військова метафорика в політичному дискурсі (Н. С. Воронова [3], Е. К. Мохо­ва [7]); у дискурсі ЗМІ (Є. В. Брисіна [1], Е. В. Будаєв [2]); у мові спорту (А. А. Єлістратов [5]). Про медіа-політичну метафорику та мі­літарну метафору як засіб вербалізації концепту «Україна» в російських ЗМІ йдеться в працях українських дослідників І. А. Соболєвої [10] та М. В. Скрипник [9] відповідно. Аналіз лінгвістичних досліджень свідчить, що в сучасному мовознавстві зазначену проблему із проекцією на освітній дискурс не висвітлено. Утім, вивчити метафоричну модель освіта війна в українському термінознавстві на часі.

Мета статті – проаналізувати особливості вживання лексики на позначення понять вищої освіти в українських медіа в контексті репрезентації воєнного конфлікту.

Перед нами постає завдання – визначити асоціативні пари, що стали підґрунтям для створення метафоричних номінацій з семантич­ною одиницею війна, з’ясувати їхні структурні особливості.

Джерельною базою дослідження стали українськомовні медійні тексти, уміщені в періодичних виданнях: «Галицький кореспондент», «День», «Дзеркало тижня», «Кореспондент», «Сільські вісті», «Україна молода», «Урядовий кур’єр»; на веб-сайтах «Патріоти України», «Експрес-онлайн» та освітньому порталі «Педагогічна преса».

Спираючись на Закон України «Про вищу освіту», можна ви­ділити кілька основних тематичних груп термінів на позначення поняття ‘вища освіта’, уживані сьогодні в освітньому дискурсі [див.: 8]. У медійних текстах слова, що складають ту чи ту тематичну групу освітнього дискурсу, зазвичай вступають у синтаксичні відношення зі словами тематичних груп інших дискурсів, зокрема військового/воєнного. Асоціативна пара освіта – війна стала підґрунтям для створення відповідної метафоричної моделі, що поширюється в мові українських ЗМІ. У медійних текстах вона представлена низкою номінацій із двох від­повідних галузей, що, синтаксично поєднуючись в одному контексті (словосполученні, реченні чи кількох реченнях), утворюють нові терміни, які ми визначаємо як семантично похідні. Отже, зазначені галузі в сучасних соціально-політичних умовах взаємозбагачуються новою термінологічною лексикою. У певному контекстуальному оточенні такі поняття вступають у антонімічні зв’язки, утворюючи антитезу освіта, а не війна: У нас тут нещодавно студенти вимагали безкоштовної освіти, великих стипендій в ключі «освіта, а не війна (6, 01.09.2016).

Залежно від тематичного багатства лексики на позначення понять і явищ вищої освіти, представлених у медійних текстах, виділяємо такі варіанти метафоричної моделі освіта – війна: університет – війна, учасники навчального процесу – війна, організація навчального процесу – війна.

Університет – війна. Війна в країні змінила обличчя багатьох навчальних закладів, яким довелося переїхати з окупованих територій. У нашому суспільстві з’явилися нові поняття та їх назви. Окремою категорією, нерідко згадуваною в українських ЗМІ, стали виші Донбасу. Такі номінації утворили навіть синонімічний ряд: виші Донбасу – вузи із зони активних дій, евакуйовані університети, виші-переселенці, виші-двійники: Практично в кожного з евакуйованих університетів на непідконтрольних територіях залишився свій «двійник»: чимало студентів і викладачів відмовилися виїжджати за межі рідного міста, фактично змирившись із захопленнями їх озброєними людьми та перепідпорядкування «урядам» самопроголошених республік… Очевидно, що ситуація на Донбасі переходить у режим «за­мороженого конфлікту», який може тривати роками і навіть десяти­літтями. Тому питання можливості повернення евакуйованих університетів у Донецьк і Луганськ переходить, як кажуть логіки, в модальну площину: «якщо…, то …» (3, 11.12.2015).

За семантичною ознакою ‘територіальна належність’ та контекстуальною семантичною ознакою ‘війна’ в медіа-текстах натрапляємо на такі назви вишів: 16 вищих навчальних закладів Донеччини і Луганщини виїхали з оку­пованої території і почали життя «з нуля» (7, 16.09.15); Університети Донбасу: життя налагоджується (7, 16.09.2015) – про виші Донеччини і Луганщини, що виїхали з оку­пованої території, їх життя рік потому.

У мові ЗМІ постали дві оказіональні назви на означення вищих навчальних закладів України – виші (або ж росіянізм вузи) мирної України і виші (вузи) зони АТО, які ніби по-новому класифікують систему вищої освіти країни: Вузи мирної України і зони АТО нарешті оговтуються після року військової лихоманки (5, 17.07.2015).

Нерідко метафоричність таких назв підсилюють графічні знаки, зокрема лапки, наприклад: Біля гурто­житків так званого «Донецького університету» навіть прибрали блокпост (6, 02.09.2016). Як стверджують мовознавці А. М. Григораш та О. А. Ільченко [4, с. 30–40; 6, с. 130], прийом «лапок» у мові ЗМІ постає засобом метафоризації, що демонструє іронічне ставлення до описуваного явища, підкреслює новизну вислову, указує на ока­зіональні компоненти словосполучення, наголошує на метафоричності вислову. Наші спостереження уможливлюють згоду із тезою, що прийом «лапок» покликаний полегшити реципієнтам преси трактування переносного значення, експресії й оцінки висловлювання.

Низка метафоричних номінацій відбиває проблему евакуації університетів Східного регіону України та подальшої їхньої діяльності, наприклад: рубікон для луганських вишів (10, 18.10.2014); ДНУ в екзилі: як живеться викладачам і студентам евакуйованого вишу в рідному місті Порошенка (4, 26.11.2014); Донецький національний університет розколотий (9, 14.06.2016).

Проблему організації навчального процесу, з якою стикнулися постраждалі виші, увиразнено через фразеологізми (Сім кіл пекла ДНУ (4, 26.11.2014) та сполучуваність номінацій вишів з відповідно конотованими дієсловами: Навчальні заклади вимушено опинилися в окупації (4, 26.11.2014); Уже вдруге за свою 77-річну історію Донецький національний університет опиняється у вимушеному вигнанні (7, 25.11.2014).

У гумористичній формі самими учасниками процесу подано проблему переїзду до Харкова та пошуку місця там для функціонування Луганського національного аграрного університету: Жартували в соцмережах: мовляв, «молодий патріотичний університет бажає познайомитися. Згоден на переїзд» (7, 16.09.2015). Позитивно забарвлена антропоморфна метафора, виділена в тексті, створює образ, що асоціюється із молодими чоловіком, який шукає щасливої долі. Позитивною вона лише видається, насправді переповнена болем, пов’язаним з ситуацією, що склалася: рішення про переїзд університету, прийняте прогресивно налаштованими викладачами та студентами, не підтримав його керівник, ректор. Наведений приклад – яскрава ілюстрація нашої ментальної риси характеру – здатності сміятися крізь сльози, жартувати над собою в найскладніших ситуаціях.

Отже, у проаналізованих медіа-текстах спостерігаємо таку тенденцію: термінологічна лексика галузі військової справи (зона активних дій, зона АТО, блокпост, окупація, евакуйований та ін.) уходить до складу метафоричних висловів, що вживають на позначення реалій вищої освіти. Вони створюють виразний мовний образ сучасного університету в умовах воєнного конфлікту в Україні.

Учасники навчального процесу – війна. Цю асоціацію представлено в медійних текстах сполучуваністю освітніх термінів на позначення учасників навчального процесу (вступники, абітурієнти, студенти, викладачі) з термінами, що репрезентують військову галузь (зона АТО, окупований, загинути та ін.), а також пов’язані із нею поняття (Донбас, переселенці, волонтери, зброя та ін.). Наприклад, абітурієнти-випускники шкіл із зони АТО, які бажають вступити до вишів України, отримують метафоричну назву: студенти з лінії фронту (8, 03.09.2015).

У складних соціально-політичних умовах номінації учасників освітнього процесу, сполучаючись з іншими словами, можуть набувати негативної конотації, відбиваючи в такий спосіб труднощі організації навчального процесу на непідконтрольних Україні територіях та трагізм людських доль (студенти-вимушені переселенці; вступники, батьки яких загинули в АТО (7, 02.08.2016).

В освітньому дискурсі вживають як назви традиційних учасників освітнього процесу, які набувають конотативних значень, пов’язаних з війною, так і назви учасників військових подій, які долучаються до ос­віт­нього процесу (адже відповідно до прийнятих Міністерством освіти і науки України нормативів вони мають пільги під час вступу до вишів), що набувають нового конотативного значення – ‘учасник освітнього процесу’: На Буковині звільнені в запас або відставку військові здобули цивільну освіту з менеджменту (7, 29.07.2016); Учасники АТО опановують 3D-моделювання на Дніпропетровщині (7, 05.08.2016).

Зафіксовані в медійних текстах назви учасників навчального процесу, утворені за метафоричною моделлю освіта – війна, за струк­ту­рою можна поділити на кілька груп:

1) назви-прикладки, як-от: У ВНТУ відкрили меморіальну дошку студенту-герою АТО Володимиру Мусі (7, 25.12.2015); Не всі студенти-переселенці зможуть навчатися в столиці (7, 24.11.2014); студенти-волонтери; солдати-студенти (7, 25.12.2014); Пам’ятник випускникам-учасни­кам бойових дій встановлять в університеті Повітряних Сил імені Івана Кожедуба (7, 11.11.2015);

2) назви-словосполучення, серед яких виділяємо:

– дієслівні словосполучення – до складу яких можуть уходити як позитивно забарвлені слова (Випускники ПолтНТУ героїчно захищають Батьківщину в зоні проведення АТО (7, 21.22.2014), так і негативно забарвлені, що передають страшні реалії нашого сьогодення, наприклад, дієслово загинути: У зоні АТО загинув викладач університету імені Івана Франка (4, 01.11.2015) або ж дієслівні словосполучення: Деякі викладачі можуть уникнути мобілізації (4, 02.06.2015); Студент-медик пішов воювати добровільно (2, 15.04.2015); Українські студенти розробили інноваційну зброю, якої так потребують бійці АТО (4, 17.01.2016);

– прикметникові словосполучення, наприклад: Цієї зимової сесії в коридорах університету можна було зустріти не зовсім звичайних студентів: молодих людей у камуфляжі, армійських чоботях із ре-човими мішками за плечима. Військовослужбовці Збройних Сил України, які водночас є студентами-за­очниками КНТУ, намагались встигнути скласти сесію, поки триває хитке перемир’я, а командування частини надало коротеньку «навчальну» відпустку (7, 25.12.2014);

– іменникові словосполучення: студенти з Донбасу, абіту­рієнти із зони АТО (7, 18.05.2016); студенти з лінії фронту (8, 03.09.2015);

3) описові звороти: Викладачі, які працюють на окупантів, вважаються звільненими, Квіт (7, 25.11.2014); МОН просить СБУ і ГПУ перевірити викладачів, які співпрацюють з окупантами (7, 29.07.2016).

Потрібо зазначити, що назви учасників навчального процесу й назви навчальних закладів у медійних текстах нерідко асоціюють із благодійністю, волонтерством як складниками поняття війна. Нами зафіксовано асоціативні пари освітяни – волонтерство, університет – волонтерство, студенти – благодійність, університет – допомога воїнам АТО: Освітяни Волині створили волонтерський центр допомоги учасникам АТО (7, 11.04.2016); Тонну квашеної капусти для бійців АТО приготували студенти на Прикарпатті (1, 26.12.2014); ПолтНТУ допомагає воїнам АТО на передовій (7, 08.04.2016); Студенти і викладачі УДПУ відвідали поранених бійців АТО (7, 13.11.2014); Чужої біди не буває… Іноземні студенти СумДУ зібрали теплі речі для бійців АТО (7, 25.11.2014); Студентське мистецтво рятує життя воїнів АТО (7, 10.02.2015) – про благодійну акцію-виставку студентських робіт, за результатами якої отримані гроші заплановано вико­ристати на придбання кровоспинних препаратів для воїнів АТО.

Організація навчального процесу – війна. Прикладом мовної реалізації такої асоціації є вживання метафоричного вислову: Іспит під вибухи «Градів» (7, 16.09.2015) як заголовка до матеріалу про складання іспиту в Луганському державному університеті внутрішніх справ під вибухи снарядів. Освітній термін іспит, що входить до тематичної групи ‘організація навчального процесу’, ужито в одному контексті із військовим терміном на позначення військової техніки – гради.

Подекуди асоціації, що виникають після прочитання медійних текстів, видаються парадоксальними, що виразно ілюструє такий приклад: 1 вересня в АТО не стріляють (7, 02.09.2016). Асоціативні зв’язки, що постають між поняттями ‘1 вересня’ (початок нового навчального року, а отже, для учнів, студентів та викладачів і початок нового етапу в житті) і ‘війна’ (символ кінця життя, адже стріляти – вбивати), є неприродними. Утім, така наша дійсність.

Управління вищою освітою – війна. Цей варіант метафоричної моделі реалізовано через сполуку слів, що постають назвами ке­рівників вишів та інших освітніх інституцій, а також назвами таких інституцій (ректор, проректор, міністр освіти, МОН тощо) із назвами військових/воєнних понять, наприклад: Ректор ПДТУ нагороджений медаллю «За сприяння Збройним Силам України» (7, 23.08.2016).

У наступному прикладі в асоціативні зв’язки вступають дві термінологічні абревіатури з освітньої і з військової галузей. Одну (МОН) уналежнюємо до тематичної групи ‘управління вищою освітою’, другу (учасники АТО) – до тематичної групи ‘учасники військового конфлікту’: МОН обов’язково має підтримати учасників АТО, С. Квіт (7, 17.11.2015).

Отже, прикметною ознакою текстів освітньої спрямованості (освітнього дискурсу), що постають у сучасних українських медіа, є інтердискурсивність, яку простежуємо в уживанні термінів військової справи (військового дискурсу) –  АТО, учасник АТО, герой, бойові дії, мобілізація, стріляти, гради – і термінів на позначення понять і явищ мирного життя (освітньої галузі) і навпаки, тобто відбувається контамінація несумісних понять, яка стає засобом репрезентації соціальної оцінки та створення маніпуляційного ефекту на читачів. В основі цього процесу лежить метафорична модель освіта – війна, актуальність якої, на жаль,  зростає, утім, не можемо констатувати, що згадані термінологічні номінації набувають яскраво вираженої негативної конотації (адже все, пов’язане із війною, у жодному разі не може бути позитивним). Навпаки, ужиті в медійних текстах мовні засоби нерідко передають позитив, силу та бажання освітньої спільноти жити, відроджуватися. Позитивну оцінність вербалізує відповідно конотована лексика: жити, життя, нове життя, життя налагоджується, почати життя «з нуля», а також гумористичні вислови, що втілюють життєствердні особливості українського менталітету.

Метафоричність, оказіоналізм та соціальна оцінність постають найважливішими ознаками освітньої терміносистеми української мови, представленої в медійних текстах. Подальші дослідження в цьому напрямі стосуватимуться вивчення інших метафоричних моделей освітнього дискурсу.

БІБЛІОГРАФІЧНІ ПОСИЛАННЯ

  1. Брысина Е. В. Метафорическая функция военной лексики: по материалам современной публицистики // Слово в различных сферах речи. – Волгоград, 1988. – С. 71–79.
  2. Будаев Э. В. Военная метафорика в дискурсе СМИ / Э. В. Будаев [Елект­ронний ресурс]. – Режим доступу : http://actalinguistica. com/
  3. Воронова Н. С. Военная метафора в немецком и русском политических дискурсах [Електронний ресурс] / Н. С. Воронова // Учебный портал РУДН / Рос. ун-т дружбы народов. – М., 2002–2006. – Режим доступа : http://www.web-local.rudn.ru/
  4. Григораш А. М. Фразеологические инновации в современной публицистике Украины (на материале русскоязычной и украино­язычной прессы 1990-х–2000-х годов) : монография / А. М. Гри­гораш. – К. : Знания Украины, 2008. – 439 c.
  5. Елистратов А. А. Военная лексика в языке спорта / А. А. Елис­тратов // Русская речь. – 2005. – № 2. – С. 64–69.
  6. Ільченко О. А. Метафоричні словосполучення в проекції на мову української преси поч. ХХІ ст.: лінгвістичний статус, засоби актуалізації / О. А. Ільченко // Лінгвістичні дослідження : зб. наук. праць / голов. ред. К. Ю. Голобородько. – 2011. – Вип. 32. – С. 127–133.
  7. Мохова Е. К. Военная метафора в политическом дискурсе президентов Барака Обамы и Николя Саркози / Е. К. Мохова // Молодой ученый. – 2010. – № 3. – С. 193–196.
  8. Серебрянська І. М. Формування українського поняттєво-терміно­логічного апарату вищої освіти в умовах модернізації національної вищої школи / І. М. Серебрянська // Мова і культура : наук. журнал / голов. ред. Д. Бураго. – К. : Видавничий дім Дмитра Бураго, 2015. – Вип. 18. – Т. III (178). – С. 334–338.
  9. Скрипник М. В. Мілітарна метафора як один із засобів верба­лізації концепту Україна в російських ЗМІ [Електронний ресурс] / М. В. Скрипник. – Режим доступу : http://www.irbis-nbuv.gov.ua/
  10. Соболева И. А. Современная украинская медиаполитическая метафорика [Електронний ресурс] / И. А. Соболева // Фило­логи­чес­кие науки / 7. Язык, речь, речевая коммуникация. – Режим доступу : http://www.rusnauka.com/

ДЖЕРЕЛА ФАКТИЧНОГО МАТЕРІАЛУ

  1. Галицький кореспондент, 2014–2016 – Івано-Франківський об­ласний суспільно-аналітичний тижневик.
  2. День, 2014–2016 – щоденна всеукраїнська газета.
  3. Дзеркало тижня, 2014–2016 – міжнародний суспільно-полі­тич­ний тижневик.
  4. Експрес-онлайн, 2014–2016 [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://www.expres.ua/
  5. Кореспондент, 2014–2016 [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://www.korrespondent.net/
  6. Патріоти України [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://www.patrioty.org.ua/
  7. Педагогічна преса, освітній портал [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://www.pedpresa.ua/
  8. Сільські вісті, 2015–2016 – газета захисту інтересів селян України.
  9. Україна молода, 2015–2016 – щоденна інформаційно-політична газета.
  10. Урядовий кур’єр, 2014 – щоденне видання центральних органів влади України.

 

Надійшла до редколегії 15.09.2016

 

 
 
Редакційна колегія не завжди поділяє позицію авторів. За точність викладеного матеріалу відповідальність покладена на авторів.
Усі права застережені. Використання матеріалів – з дозволу редакційної ради

© Дніпропетровський національний університет імені Олеся Гончара, 2012-2015